Міграційна служба РФ не знає про заборону в'їзду для Джемілєва

Федеральна міграційна служба Росії не має у розпорядженні інформації про заборону в'їзду народному депутату України Мустафі Джемілєву на територію Росії, зокрема, у Крим.

Про це УкрІнформу повідомили у прес-службі ФМС Росії.

"Такої інформації немає. Відповідно, чому ви думаєте, що йому заборонили в'їзд у РФ? Я такий саме акт можу вам надіслати, ви мені можете надіслати. Я його бачив і тут просто нічого коментувати", - сказав представник прес-служби.

Співрозмовник агентства вважає, що акт повідомлення Джемілєву про заборону в'їзду до Росії, розміщений на сайті Меджлісу, є "просто папірцем" і не має ніякої юридичної сили.

"Це просто папірець, який хтось комусь виписав без печатки і без підпису, тут і коментарі зайві. Ми не коментуємо такі папірці", - відзначили у ФМС РФ.

У прикордонну службу ФСБ Росії для отримання коментаря додзвонитися не вдалося.

Як повідомлялося, вранці 22 квітня лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, який перетинав адміністративно-територіальний кордон окупованого Криму з Україною, російські товариші вручили "Акт повідомлення про заборону в'їзду до Російської Федерації", датований 19 квітня.

Джемілєв назвав вручене йому "рішення" не чим іншим, як показником того, "з якою "цивілізованою" державою ми маємо справу". Він також заявив, що незважаючи на будь-які "постанови", їздитиме в Крим.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.