Спецпроект

Росія хоче зробити субмарину "Запоріжжя" музейним експонатом

Єдиний український підводний човен "Запоріжжя" може стати музейним експонатом у Балаклавському музеї холодної війни в Криму.

Про це повідомило джерело в міській адміністрації Балаклави РІА "Новості".

За словами джерела, габарити субмарини дозволяють завести її й ошвартувати в одному з каналів центральної галереї.

Як зазначив співрозмовник агентства, субмарина "Запоріжжя" як бойова одиниця не розглядається.

"Віддати її на розпил – це гроші й морока, до того ж українські моряки усередині корабель як могли, утримували, човен на плаву, ходить без буксирів – чудовий експонат для музею, він туди пройде й устане в каналі, адже Балаклавські штольні розраховані на старі проекти субмарин", - заявив він.

"Упевнений, що це буде справжній аншлаг, коли люди зможуть відвідати справжній підводний човен часів СРСР. Потрібно лише атрибутику того часу на неї закріпити. Від туристів, у тому числі й іноземних, відбою не буде", - упевнений співрозмовник агентства.

Він також повідомив, що пропозицію зробити "Запоріжжя" музейним експонатом уже розглядають на рівні міста й флоту.

Раніше стало відомо, що Росія не збирається віддавати субмарину "Запоріжжя" військово-морським силам України.

Під час інтервенції російських військових у Криму на субмарині ВМС України "Запоріжжя" було здійнято Андріївський прапор. Більшість членів екіпажу вирішили залишитися  й служити на ЧФ РФ, командир і офіцери відмовилися.

Багатоцільовий великий підводний човен "Запоріжжя" був спущений на воду у 1970 році. У 2001-2012 році пройшов капітальний ремонт. Має найперший номер з корабельних номерів флоту України - U-001.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.