У Миколаєві облили фарбою пам'ятник Чорноволу. ФОТО

У Миколаєві невідомі вандали осквернили пам'ятник В'ячеславу Чорноволу, розташований на перетині вулиць Велика Морська та Нікольська.

Про це повідомляють "НикВести".

Пам'ятник одному із засновників Народного руху України облили червоною, синьою і білою фарбою - тими ж кольорами, які представлені на прапорі Російської Федерації, зазначає видання.

 

Представники НРУ оперативно виїхали на місце і повернули монументові нормальний вигляд.

Наразі біля пам'ятника працюють міліціонери.

 

Також сьогодні у Миколаєві був осквернений пам'ятний знак Жертвам політичних репресій, на якому з'явився напис "Фашисти".

Як відомо, у квітні 2014 року в Донецьку невідомі розмалювали пам'ятник Йосипу Кобзону в синьо-жовтий колір.

У березні 2014 року проросійські мітингувальники обписали пам'ятник Тарасу Шевченку в Донецьку нецензурщиною.

Дивіться також інші матеріали за темою "Вандалізм"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.