Спецпроект

У Києві День Перемоги святкуватимуть не на Майдані, а в музеї

У Києві 9 травня заплановано низку святкових заходів, в тому числі проведення військово-історичного дійства за участю раритетної техніки часів Великої Вітчизняної війни.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на прес-службу Міністерства оборони.

З 11:30 до 12 години 9 травня на території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр." пройде військово-історична хода за участю ветеранів, курсантів, роти барабанщиків, а також історичної військової техніки.

Окрім того, на території комплексу заплановано церемонію запалювання "Вогню Слави", польові кухні, а також концерти за участю військових оркестрів. В цілому, програма святкування запланована з 11 до 18 години, о 21.00 будуть святкові феєрверки.

На Співочому полі заплановано святковий культурний проект "Велика Перемога в серці назавжди".

Повноцінний військовий парад у цей день не планувався, повідомили в Міноборони.

В плані КМДА з відзначення Дня Перемоги немає даних про заходи на Майдані Незалежності, де традиційно проходили всі основні заходи за участю керівництва країни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.