Спецпроект

У Києві День Перемоги святкуватимуть не на Майдані, а в музеї

У Києві 9 травня заплановано низку святкових заходів, в тому числі проведення військово-історичного дійства за участю раритетної техніки часів Великої Вітчизняної війни.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на прес-службу Міністерства оборони.

З 11:30 до 12 години 9 травня на території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр." пройде військово-історична хода за участю ветеранів, курсантів, роти барабанщиків, а також історичної військової техніки.

Окрім того, на території комплексу заплановано церемонію запалювання "Вогню Слави", польові кухні, а також концерти за участю військових оркестрів. В цілому, програма святкування запланована з 11 до 18 години, о 21.00 будуть святкові феєрверки.

На Співочому полі заплановано святковий культурний проект "Велика Перемога в серці назавжди".

Повноцінний військовий парад у цей день не планувався, повідомили в Міноборони.

В плані КМДА з відзначення Дня Перемоги немає даних про заходи на Майдані Незалежності, де традиційно проходили всі основні заходи за участю керівництва країни.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.