В Одесі сепаратисти спробували підпалити історичний факультет ОНУ

В ніч із 27 на 28 квітня невідомі закидали вхідні двері історичного факультету Одеського національного університету імені Мечникова коктейлями Молотова.

Про це повідомляє 048 із посиланням на декана істфаку доктора історичних наук В'ячеслава Кушніра.

За його словами, під час інциденту в будівлі знаходилася жінка-вахтер. Вона власними силами погасила двері і викликала на місце міліцію.

Однак станом на 09:30 ранку міліція так і не з'явилася на місці.

В'ячеслав Кушнір пов'язує напад на вуз із тим, що всередині будівлі студенти та викладачі розвісили державні прапори і прикрасили сходи в синьо-жовті кольори.

Видання зазначає, що нападники залишили на місці НП листівки сепаратистського спрямування.

За словами декана, це перший напад на історичний факультет.

До слова, в декретній відпустці саме на цьому факультеті перебуває депутат міськради Олександр Васильєв, який очолив Управління внутрішньої політики Севастопольської адміністрації. Також випускником заочного відділення істфаку є заарештований за звинуваченням у сепаратизмі лідер одеського Антимайдану Антон Давидченко.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.