З'явився освітній інтернет-портал "Тарас Шевченко"

Творчий колектив шевченкознавців та фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, створили науково-освітній інтернет-портал "Тарас Шевченко".

Метою створення порталу є ознайомлення української та світової спільноти з усіма аспектами життя і творчості Шевченка, пише УП.Життя.

Окрім основних розділів порталу реалізовано низку сервісів, які дозволять працювати із накопиченою базою даних (знань).

"Створено інтерактивну мапу, за допомогю якої можна подорожувати місцями, пов'язаними із життям та творчістю Тараса Шевченка, вивчати маршрути його подорожей, бути віртуально присутніми за допомогою 3D турів у місцях, пов'язаних з іменем Т.Г. Шевченка, досліджувати кожен день життя митця з допомогою сервісу ТаймЛайн", - йдеться на сайті порталу.

 

Також, користувач матиме можливість вивчати малярську спадщину Тараса Григоровича і читати рукописи "в оригіналі" та з транскриптом текстів.

У розділі "Мультимедіа" можна переглянути відео, починаючи з часів "німого кіно", телепередачі, прослухати пісні, написані на слова Тараса Шевченка та покладені на музику відомими українськими композиторами, радіопередачі, аудіокниги і т.п.

Уперше оцифровано у високій якості та розміщено на порталі авторські рукописні збірки та окремі твори, листи, зображеня, оригінали документів, що знаходяться у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури та мистецьку спадщину художника.

Уся інформація, що розміщується на Порталі проходить попередню академічну експертну оцінку. Таким чином створений Портал має статус Академічного.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.