ІДЕОЛОГІЄЮ БІЛОРУСІ БУДЕ ПРАВОСЛАВ'Я - ЛУКАШЕНКА

Президент Білорусі Аляксандр Лукашенка запропонував використовувати в якості "нової ідеології" країни православ'я.

Про це повідомляє "Білоруський партизан" із посиланням на "Інтерфакс".

"Я не вважаю, що церква поза державою, - зазначив Лукашенка на зустрічі з екзархом Білоруської православної церкви Павлом. - Я, навпаки, хочу, щоб церква брала активну участь у державних справах".

Він нагадав, що з розвалом Радянського Союзу розвалилася й тодішня ідеологія.

"Ми досі намагаємося якось вибудуватися ідеологічно. Нічого путнього практично не виходить, я це визнаю", - сказав Лукашенка.

За його словами, для успшності нової ідеології її має сприйняти суспільство.

"Чому ми не можемо використовувати в нашому житті православ'я, християнство?", наголосив він.

За словами президента, у білоруської держави склалася тісна співпраця з представниками церкви, а в суспільстві високий рівень довіри до Білоруської православної церкви: "Церква завжди за рейтингом після президента друге місце займає".

Згідно з Конституцією РБ, Білорусь - світська держава, яка гарантує громадянам невтручання будь-якої релігії в їхнє життя.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.