МЗС Росії не розуміє, чому принц Чарльз порівняв Путіна з Гітлером

Росія просить офіційних пояснень у Лондона з приводу висловлювань британського принца Чарльза, який порівняв російського президента Владимира Путіна з лідером Третього рейху Адольфом Гітлером.

Про це заявив офіційний представник російського МЗС Олександр Лукашевич, повідомляє Дзеркало тижня із посиланням на ИТАР-ТАСС.

За даними Російської служби ВВС, 22 травня радник-посланець посольства РФ у Лондоні Олександр Крамаренко має зустрітися з представниками МЗС Сполученого Королівства, щоб обговорити "обурливі висловлювання принца Чарльза у Канаді" про Путіна.

Напередодні зустрічі російська дипмісія "запитала у Форін-офісу офіційних роз'яснень", зазначили у посольстві РФ.

Несхвальна оцінка політики Росії щодо України і анексії Криму разом з порівнянням Путіна з Гітлером пролунали з вуст принца під час його візиту в Канаду в приватній бесіді з 88-річної єврейкою Маріанною Фергюсон, волонтером Морського музею Атлантики, яка в дитинстві втекла з нацистської Німеччини на північноамериканський континент.

За словами жінки, після того, як вона розповіла Чарльзу свою історію, принц зазначив, що тепер "Путін робить приблизно те саме, що й Гітлер".

Британський прем'єр-міністр Девід Кемерон відмовився коментувати заяву принца, заявивши, що її було зроблено в приватній бесіді. Прес-служба самого Чарльза підтвердила: "Принц Уельський не прагне до того, щоб робити публічні політичні заяви під час приватних бесід".

При цьому в прес-службі оголосили, що спадкоємець британського престолу не буде зустрічатися з російським лідером у Франції під час пам'ятних заходів на честь 70-річчя відкриття другого фронту союзників у Нормандії.

Непрямі порівняння Путіна з Гітлером у зв'язку з подіями в Україні раніше вже не раз лунали з вуст провідних політиків різних країн.

На початку березня аналогію між Путіним і Гітлером провела екс-держсекретар США Гілларі Клінтон, коментуючи дії Росії в Україні. Інше недвозначне порівняння в цьому плані зробив міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле після приєднання Криму до Росії.

Як відомо, у березні 2014 року з посади в Московському інституті міжнародних відносин було звільнено професора Андрєя Зубова, який засудив вторгення Росії у Крим, порівнявши його з гітлерівською анексією Австрії у 1938 році.

Після цього прокремлівська газета "Известия" надрукувала матеріал про те, що Гітлер до 1939 року був "політиком найвищого класу", збираючи німецькі землі.

Тоді ж мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.