МЗС Росії не розуміє, чому принц Чарльз порівняв Путіна з Гітлером

Росія просить офіційних пояснень у Лондона з приводу висловлювань британського принца Чарльза, який порівняв російського президента Владимира Путіна з лідером Третього рейху Адольфом Гітлером.

Про це заявив офіційний представник російського МЗС Олександр Лукашевич, повідомляє Дзеркало тижня із посиланням на ИТАР-ТАСС.

За даними Російської служби ВВС, 22 травня радник-посланець посольства РФ у Лондоні Олександр Крамаренко має зустрітися з представниками МЗС Сполученого Королівства, щоб обговорити "обурливі висловлювання принца Чарльза у Канаді" про Путіна.

Напередодні зустрічі російська дипмісія "запитала у Форін-офісу офіційних роз'яснень", зазначили у посольстві РФ.

Несхвальна оцінка політики Росії щодо України і анексії Криму разом з порівнянням Путіна з Гітлером пролунали з вуст принца під час його візиту в Канаду в приватній бесіді з 88-річної єврейкою Маріанною Фергюсон, волонтером Морського музею Атлантики, яка в дитинстві втекла з нацистської Німеччини на північноамериканський континент.

За словами жінки, після того, як вона розповіла Чарльзу свою історію, принц зазначив, що тепер "Путін робить приблизно те саме, що й Гітлер".

Британський прем'єр-міністр Девід Кемерон відмовився коментувати заяву принца, заявивши, що її було зроблено в приватній бесіді. Прес-служба самого Чарльза підтвердила: "Принц Уельський не прагне до того, щоб робити публічні політичні заяви під час приватних бесід".

При цьому в прес-службі оголосили, що спадкоємець британського престолу не буде зустрічатися з російським лідером у Франції під час пам'ятних заходів на честь 70-річчя відкриття другого фронту союзників у Нормандії.

Непрямі порівняння Путіна з Гітлером у зв'язку з подіями в Україні раніше вже не раз лунали з вуст провідних політиків різних країн.

На початку березня аналогію між Путіним і Гітлером провела екс-держсекретар США Гілларі Клінтон, коментуючи дії Росії в Україні. Інше недвозначне порівняння в цьому плані зробив міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле після приєднання Криму до Росії.

Як відомо, у березні 2014 року з посади в Московському інституті міжнародних відносин було звільнено професора Андрєя Зубова, який засудив вторгення Росії у Крим, порівнявши його з гітлерівською анексією Австрії у 1938 році.

Після цього прокремлівська газета "Известия" надрукувала матеріал про те, що Гітлер до 1939 року був "політиком найвищого класу", збираючи німецькі землі.

Тоді ж мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.