Замість Леніна у Дніпропетровську буде меморіал Небесній Сотні. ФОТО

На дніпропетровській площі Героїв Майдану на місці пам'ятника Леніну планують спорудити меморіал загиблим під час революції.

Про це повідомляє gorod.dp.ua.

Меморіал у вигляді басейнy-фонтана пропонує встановити переможець конкурсу "Пам'ятник Небесної сотні", проведеного дніпропетровською філією Спілки архітекторів України.

На дні басейну напишуть імена загиблих під час протестів у січні-лютому 2014 року, а у воді буде відображатися небо, що символізуватиме зв'язок небесних воїнів із площею Героїв Майдану.

Автор проекту Всеволод Зарічний пропонує встановити на місці постаменту пам'ятника Леніна басейн висотою 40 сантиметрів і діаметром 15 метрів.

 

Дно басейну зроблять з білого мармуру, а бічну частину - з чорного граніту. За словами скульптора, фонтан не буде призначено для купання.

"Шар води буде всього пару міліметрів, адже її завдання - відображати небо, - пояснив Зарічний. - Філософія води демонструє швидкоплинність часу, а відображення неба - символ того, куди потрапляє людина після смерті".

 

По колу всередині басейну будуть написані імена загиблих на Майдані. У нічний час доби імена підсвічуватимуться.

Конструкція басейну також зручна для покладання квітів. Їх автор пропонує розміщувати по всьому колу, що додасть пам'ятнику вигляд традиційного українського вінка.

 

Як відомо, 22 лютого міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Тоді ж мітингувальники повалили пам'ятник Володимиру Леніну на цій площі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.