У ХАРКОВІ ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ЛЕНІНА

З центральної частини Харкова потрібно прибрати усі пам'ятники, які розділяють суспільство. В тому числі - пам'ятник Леніну.

Про це заявив в.о. заступника голови Харківської ОДА Іван Варченко, повідомляє ТСН.

Знищувати Леніна Варченко не збирається, замість цього направить його до пантеону.

"Я за те, щоб у Харківській області був пантеон пам'ятників, які є цінними для окремої категорії громадян, - сказав чиновник. - Центральні площі повинні бути прикрашені тими символами, які є спільними для всіх, наприклад, іменами нобілевських лауреатів".

Заступник керівника Харківської області зазначив, що йому хотілося б створити гармонійний і неконфліктний культурний простір в області. Інформаційна частина цього простору полягає не тільки в пам'ятниках, але й у назвах вулиць і площ.

"Я дотримуюсь тієї позиції, що харківські вулиці та площі повинні носити неконфліктні для харків'ян та українців назви", - сказав Варченко.

Як відомо, у Польщі з'явився пам'ятник Леніну, який пісяє.

8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну. У Харкові ці спроби увінчалися масовими сутичками.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.