У ХАРКОВІ ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ЛЕНІНА

З центральної частини Харкова потрібно прибрати усі пам'ятники, які розділяють суспільство. В тому числі - пам'ятник Леніну.

Про це заявив в.о. заступника голови Харківської ОДА Іван Варченко, повідомляє ТСН.

Знищувати Леніна Варченко не збирається, замість цього направить його до пантеону.

"Я за те, щоб у Харківській області був пантеон пам'ятників, які є цінними для окремої категорії громадян, - сказав чиновник. - Центральні площі повинні бути прикрашені тими символами, які є спільними для всіх, наприклад, іменами нобілевських лауреатів".

Заступник керівника Харківської області зазначив, що йому хотілося б створити гармонійний і неконфліктний культурний простір в області. Інформаційна частина цього простору полягає не тільки в пам'ятниках, але й у назвах вулиць і площ.

"Я дотримуюсь тієї позиції, що харківські вулиці та площі повинні носити неконфліктні для харків'ян та українців назви", - сказав Варченко.

Як відомо, у Польщі з'явився пам'ятник Леніну, який пісяє.

8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну. У Харкові ці спроби увінчалися масовими сутичками.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.