Шукають хірурга Петра із госпіталю у Будинку профспілок

Адвокати потерпілих під час подій Майдану, а також самі потерпілі та їхні родичі розшукують лікаря-хірурга пана Петра (вони називають його "Петя"), який працював на третьому поверсі Будинку профспілок.

Про це ІП повідомили у спільноті ЄвроМайдан SOS.

У спільноті наголошують, що пан Петро буде дуже цінним в якості свідка. Окрім того, багато хто з тих, кому лікар надав допомогу у критичний час, хоче висловити вдячність хірургу.

"Якщо ви розумієте, про кого йдеться і маєте контакти цієї людини, або знаєте когось, хто може мати виходи на нього, відпишіть нам про це! - просять у спільноті. - Це дуже важливо, з огляду й на те, що справа розслідування Майдану посувається дуже і дуже мляво".

Контакти спільноти: evromaidansos@gmail.com, facebook.com/EvromaidanSOS.

Нагадаємо, у червні 2014 року істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту Революції Гідності в Києві взимку 2013-14 років.

Дивіться також: "Історія Будинку Профспілок. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.