ПОМЕР ІВАН ПЛЮЩ. Кілька цитат політика

Колишній голова Верховної Ради та секретар РНБО Іван Плющ запам'ятався не тільки як політичний "важковаговик", але й майстер специфічних "народницьких" перлів.

Деякі з цитат Івана Плюща згадує Корреспондент.net.
 
"Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!" - одна з найвідоміших фраз, кинута з президії в залу на адресу народного депутата Івана Зайця.
 
Пізніше, коли той став міністром екології, Іван Плющ пожартував: "Які Зайці, така й екологія".
 
Одного разу, коли нардепи висували кандидатів у судді Конституційного суду, терпіння Івана Плюща урвалося: "Зачекайте! Так це ж силу-силенну кандидатів зможуть висунути. А що робити з вже висунутими членами?"
 
Легендарною стала і дикція Івана Плюща, який вимовляв замість звуку "ф" - "хв": "Включіть мікрохвона у задньому проході!"

Також Історична Правда пригадує політичний анекдот 1990-х: "Іване Степановичу, чому ви кажете "депутат Хвіленко", але "фіртка"?"

Іван Плющ (ліворуч) і майбутній президент України Леонід Кравчук у президії Верховної Ради - чи то ВР УРСР, чи то вже ВР незалежної України. 1990-91 рр. Фото: BBC

Коли у ВР хотіли "продавити" один із законопроектів, Іван Плющ поставив риторичне питання: "Навіщо його пхати, якщо воно не лізе?"
 
Також покійний спікер став автором воістину золотого афоризму "Впихнути невпіхуєме".
 
"Депутат! Не пам'ятаю хвамілії - той, що в піджаку!"
 
"Я б не хотів, щоб тут влаштовували системи голосування, які могли б дозволяти голосувати із супутника".

"Я за життя стiльки сала з'їв, що соромно свиням в очi дивитись".

"Севрюгу [в часи СРСР] можна було купити, лосося, воблу. А коли у тебе є можливість все це купити, пропадає бажання запасатися або наїдатися про запас".

У новій "Таврії". Фото з архіву Вахтанга КІПІАНІ

"Ви думаєте, чому нас весь світ так боявся? Тому що іноземцям ставало страшно, коли вони в наші громадські туалети заходили!".
 
"Ті, кого сьогодні називають олігархами і хто їздить на мерседесах, прийшли до свого багатства за принципом "із грязі в князі". У мене нема потреби в таких грошах – я вважаю себе забезпеченою людиною вже понад 30 років. Моя зарплата за часів Союзу була 1300 рублів, із 68-го року у мене було дві машини і два водії. В 84-му я став Головою Київського облвиконкому і мав на машині номер 80-02. Оця 80-та серія означала, що ДАІшники, коли машину бачили, тікали з перехрестя. Вище були тільки члени політбюро - у них номери починалися на 60. І мені не треба були ніякі "бізнеси".

А ще пригадуємо чудовий вираз "...всім профсоюзам і профспілкам".

Як повідомлялося, Іван Плющ помер у ніч на 26 червня у Києві на 73 році життя.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.