ПОМЕР ІВАН ПЛЮЩ. Кілька цитат політика

Колишній голова Верховної Ради та секретар РНБО Іван Плющ запам'ятався не тільки як політичний "важковаговик", але й майстер специфічних "народницьких" перлів.

Деякі з цитат Івана Плюща згадує Корреспондент.net.
 
"Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!" - одна з найвідоміших фраз, кинута з президії в залу на адресу народного депутата Івана Зайця.
 
Пізніше, коли той став міністром екології, Іван Плющ пожартував: "Які Зайці, така й екологія".
 
Одного разу, коли нардепи висували кандидатів у судді Конституційного суду, терпіння Івана Плюща урвалося: "Зачекайте! Так це ж силу-силенну кандидатів зможуть висунути. А що робити з вже висунутими членами?"
 
Легендарною стала і дикція Івана Плюща, який вимовляв замість звуку "ф" - "хв": "Включіть мікрохвона у задньому проході!"

Також Історична Правда пригадує політичний анекдот 1990-х: "Іване Степановичу, чому ви кажете "депутат Хвіленко", але "фіртка"?"

Іван Плющ (ліворуч) і майбутній президент України Леонід Кравчук у президії Верховної Ради - чи то ВР УРСР, чи то вже ВР незалежної України. 1990-91 рр. Фото: BBC

Коли у ВР хотіли "продавити" один із законопроектів, Іван Плющ поставив риторичне питання: "Навіщо його пхати, якщо воно не лізе?"
 
Також покійний спікер став автором воістину золотого афоризму "Впихнути невпіхуєме".
 
"Депутат! Не пам'ятаю хвамілії - той, що в піджаку!"
 
"Я б не хотів, щоб тут влаштовували системи голосування, які могли б дозволяти голосувати із супутника".

"Я за життя стiльки сала з'їв, що соромно свиням в очi дивитись".

"Севрюгу [в часи СРСР] можна було купити, лосося, воблу. А коли у тебе є можливість все це купити, пропадає бажання запасатися або наїдатися про запас".

У новій "Таврії". Фото з архіву Вахтанга КІПІАНІ

"Ви думаєте, чому нас весь світ так боявся? Тому що іноземцям ставало страшно, коли вони в наші громадські туалети заходили!".
 
"Ті, кого сьогодні називають олігархами і хто їздить на мерседесах, прийшли до свого багатства за принципом "із грязі в князі". У мене нема потреби в таких грошах – я вважаю себе забезпеченою людиною вже понад 30 років. Моя зарплата за часів Союзу була 1300 рублів, із 68-го року у мене було дві машини і два водії. В 84-му я став Головою Київського облвиконкому і мав на машині номер 80-02. Оця 80-та серія означала, що ДАІшники, коли машину бачили, тікали з перехрестя. Вище були тільки члени політбюро - у них номери починалися на 60. І мені не треба були ніякі "бізнеси".

А ще пригадуємо чудовий вираз "...всім профсоюзам і профспілкам".

Як повідомлялося, Іван Плющ помер у ніч на 26 червня у Києві на 73 році життя.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.