Руйнується унікальна церква часів Київської Русі - нардеп

В місті Остер на Чернігівщині руйнується церква Юрієвої Божниці (пам’ятка історії та архітектури національного значення).

Про це повідомляє голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець.

Щоправда, прес-служба народного депутата не зовсім вірно називає церкву в Острі. "Юр'єва божниця" - літописна назва, на честь князя Юрія Довгорукого (похованого на київському Печерську засновника Москви), котрий нібито замовив фресковий розпис для неї. Сама ж церква присвячена Святому Михаїлу.

Вікна вибиті

"На споруді відсутні вікна, через що всередині будівлі створюються несприятливі умови для збереження унікальних фресок часів Київської Русі, - стверджує Бригинець. - Крім того, біля церкви немає охоронного знаку, який вказував би, що це пам’ятка архітектури, яка охороняється державою".

 Фото прес-служби Бригинця

Нардеп звернувся до Чернігівської ОДА та до Міністерства культури з проханням провести необхідні роботи з консервації існуючого стану пам’ятки архітектури Юрієвої Божниці; провести комплексну перевірку стану споруди, притягнути до відповідальності установи, які повинні були забезпечувати її охорону та збереження; встановити необхідні охоронні знаки та інформаційні стенди; а також розглянути можливість комплексної реставрації церкви та облаштування в ній музею.

Церква Святого Михаїла - храм княжого замку в Острі. Споруджена за наказом переяславського князя Володимира ІІ Всеволодовича (Мономаха) 1098 року. Збереглися тільки вівтар і частина східної стіни.

 Фото: en.wikiprdia.org

Михайлівська церква - єдина пам'ятка монументальної архітектури Переяславського князівства, яка дійшла до наших днів (хоч і фрагментарно).

 Фото: В'ячеслав Воробей

Значний інтерес являє стінопис інтер'єра апсиди, яка належить школі київського монументального живопису XII ст. Фрески виконано між 1098-1125 роками.

Дивіться також інші матеріали за темою "Київська Русь"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.