Київрада скасувала землевідвід під реконструкцію Гостиного двору

Київська міська рада скасувала виділення земельної ділянки під реконструкцію Гостиного двору.

Про це повідомляє депутат Київради Ігор Луценко на своїй сторінці у Facebook, пише УП.Київ.

"Одноголосно Київрадою проголосовано скасування землевідводу під реконструкцію Гостиного двору!", - написав Луценко.

Як відомо, Гостиний двір – торговельний комплекс на Контрактовій площі у Києві, збудований у 1809 році і радикально реконструйований у 1980-х.

Постановою Кабінету міністрів №1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам`яток архітектури.

26 квітня 2012 року Київрада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" на Контрактовій площі, 4, у Подільському районі для реконструкції будівлі Гостиного двору під торговельно-офісний центр.

20 вересня 2012 року Київрада передала "Укрреставрації" в оренду на 5 років земельну ділянку під Гостинним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою.

Це рішення обурило столичних активістів, тому вони розпочали у Гостиному дворі акцію протесу.   

3 серпня 2012 року президент Віктор Янукович виключив Гостиний двір з Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

14 січня 2013 року Попов повідомив, що за рішенням Міністерства культури Гостиний двір та ще 30 будинків історичного Подолу набули правового статусу комплексу пам’яток містобудування місцевого значення. За його словами, тепер Гостиний двір буде не реконструйовано, а реставровано.

Тривалий час на території Гостиного двору діяла "Гостинна республіка" – культурний проект, організований захисниками пам'ятки. Однак вранці 18 лютого 2013 громадських активістів витіснили з Гостиного двору.

Наприкінці квітня 2014 року в.о. київського міського голови Володимир Бондаренко запевнив, що Гостиний двір буде повернуто у власність міста, так само, як і книжковий магазин "Сяйво", Будинок актора, Центр серця та стадіон "Старт".

24 червня Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі. 

Водночас Земельна комісія Київради не підтримала винесення на голосування депутатів міськради питання про повернення Києву Гостиного двору.

29 червня київський міський голова Віталій Кличко доручив провести громадські слухання щодо подальшої долі Гостиного двору

Гостиний двір стоїть без даху, вікон і штукатурки ще з середини зими. Експерти кажуть, що пам'ятка може не пережити наступну зиму. 

Дивіться також: "Історія Гостиного двору. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.