Шукають свідків убивств на Майдані

Адвокати родин людей, убитих у січні-лютому 2014 року під час протестів у Києві, закликають свідків трагічних подій зголошуватися на "гарячу лінію". Свідчення можуть виявитися поворотними та допомогти встановити винних у смертях "Небесної Сотні".

Про це повідомляє ЄвромайданSOS.

За словами активістів, у справі вкраї мало речових доказів - йдеться про одяг, зброю, набої тощо. По суті, єдина надія на встановлення справедливості та покарання винних у страшних злочинах проти Майдану - це свідки.

Адвокати родин загиблих закликають свідків трагічних зимових подій зголошуватися на спеціальну "гарячу лінію" +380 095 258 2211 (працює з 9 до 18 години у робочі дні).

"Якщо ви досі боїтеся, зволікаєте, не хочете себе переобтяжувати, не знаходите часу, аби засвідчити те що бачили, - ви таким чином сприяєте безкарності, а винні у смертях на Майдані можуть ніколи не бути покараними", - стверджують правники.

Свідчення збирають по всіх епізодах, пов’язаних з летальними випадками на Майдані: січневі смерті (Нігоян, Жизневський, Сеник), 18 лютого в Маріїнському парку, 18 лютого ввечері на Майдані, поодинокі смерті 19 лютого та масові вбивства на Інститутській 20 лютого".

"Ми зацікавлені в тому, щоб по-перше, були встановлені реально винні особи. А по-друге, щоб не було засуджено невинних, - зазначив адвокат однієї із родин "Небесної Сотні" Павло Дикань. - Зараз ми виходимо на стадію пред’явлення обвинувачень, які мають бути обґрунтованими".

Проблема полягає в тому, що невідомо, звідки саме стріляли в більшість із загиблих. Це визначається моментом смерті, тим, де і як лежить тіло, що не завжди зафіксовано. Численні відеоматеріали дають можливість зрозуміти, звідки стріляли лише в деяких із загиблих.

"У більшості ж випадків - уся надія на свідків. Саме тому ми, адвокати, і просимо людей, які бачили смерті майданівців, зголошуватися на "гарячу лінію", - наголосив Дикань. - Це вкрай важливо".

Безкарність стала одним із головних факторів, який вивів людей на Майдан. Адвокати, закликаючи свідків смертей "Небесної Сотні" виходити на зв’язок, наголошують, що замовчування в цьому випадку дорівнює безкарності.

Як відомо, у липні 2014 року Тимчасова слідча комісія ВР із розслідування розстрілів демонстрантів у Києві 18-20 лютого повідомила, що в МВС знищено речові докази причетності працівників спецпідрозділів МВС до масового вбивства людей на Майдані.

У червні 2014 року істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту Революції Гідності в Києві взимку 2013-14 років.

Дивіться також інші матеріали за темою "Майдан"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.