Путіну нагадали про долю "талановитого" Геббельса

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прокоментував слова президента Росії Владіміра Путіна, який захопився талантами Йозефа Геббельса, райхсміністра народної освіти та пропаганди нацистської Німеччини.

За словами чиновника, висловлене Путіним захоплення талантами Йозефа Геббельса не випадкове. Путін не просто вивчав спадок головного нацистського пропагандиста, а в повній мірі використовує його в інформаційній війні проти України.

"Брехня, оперта на ще більшу брехню і поширена засобами масової інформації, стала головним інструментом впливу на суспільну свідомість. Ефективність цієї технології велика – мільйони людей стають жертвами пропаганди, перетворюються у слухняних гвинтиків системи", – заявив В’ятрович.

"Проте Володимиру Путіну не слід забувати: ця ефективність є короткотривалою, – нагадує директор УІНП. – Успіхи Геббельса закінчилися самогубством, яке врятувало його від можливості опинитися на лаві підсудних міжнародного трибуналу".

Геббельс покінчив життя самогубством 1 травня 1945 року, за тиждень до капітуляції нацистської Німеччини. Останніми людьми, для кого "таланти" Геббельса стали без перебільшення вбивчими, були його дружина та шестеро дітей. Нацистський міністр отруїв їх разом із собою.

1945 рік. Представники союзників оглядають тіла Йозефа і Магди Геббельсів після того, як ті вбили своїх 6 дітей і наклали руки на себе

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.