У КИЄВІ СТВОРЯТЬ ПАРК ІЗ ПАМ'ЯТНИКАМИ ЧАСІВ УРСР

Київська влада вирішила увіковічнити соціалізм і створити в районі Експоцентру (Виставка досягнень народного господарства) парк-алею "соціалістичної епохи".

Сюди звезуть пам'ятники, які знесені і зберігаються на базах комунальних підприємств Києва, а також ті, які захочуть знести в майбутньому, повідомляє УП.Київ із посиланням на "Сегодня".

Автори ідеї планують також збирати пам'ятники з усієї України.

"Ініціатива створення парку з'явилася після актів вандалізму над пам'ятниками тієї епохи. Але будь-який пам'ятник – це частина історії, і її потрібно зберегти", - розповів голова Голосіївської райдержадміністрації Микола Даневич.

Він додав, що зараз тривають роботи над створенням робочого проекту і після завершення його винесуть на громадські слухання.

Крім того, для реалізації проекту потрібен дозвіл Держуправління справами, адже ВДНГ знаходиться на його балансі. Тому після громадських слухань проект передадуть до Київради для подальшого звернення до держвлади.

"Буде створено робочу групу, яка виїде на місце і визначить, де може бути облаштований парк. Не виключено, що це буде алея під відкритим небом, яка цілодобово охоронятиметься", - сказав начальник управління культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр.

Він додав, що біля кожного пам'ятника планують встановити плакат з інформацією, де він стояв раніше і хто його створив.

"Якщо проект буде схвалений всіма структурами і будуть знайдені гроші, то вже навесні наступного року можна буде приступити до облаштування. Залежно від концепції та кількості пам'ятників, це обійдеться в 10-12 мільйонів гривень", - сказав Діхтяр.

Депутати Київради підтримують ідею, але зазначають, що в міському бюджеті на це гроші не передбачені.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.