Спецпроект

Українці інспектували меморіали Червоній армії в Угорщині. ФОТО

Українські пошуковці і чиновники провели моніторинг меморіалів та пам'ятників воїнам Червоної Армії в Угорщині.

Моніторинг здійснено за завданням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни, політичних репресій та депортацій при Кабміні, повідомляє сайт ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Представник комісії Олексій Златогорський (директор ДП "Волинські старожитності") та голова Київської міської громадської організації "Військові меморіали ім. Сагайдачного" Владислав Зварич оглянули військові меморіали - з фотофіксацією - у населених пунктах Фельчут, Мезоковешд, Сент-Іштван, Мезочат, Хайдунанаш, Нагікалло, Нюрбатор.

Українська сторона висловила особисту подяку представнику Міністерства оборони Угорщини Андро Біро, який забезпечував співпрацю з місцевою владою.

У військовому меморіалі міста Фельчут - на північно-заході Угорщини, недалеко від Будапешта, - було чотири братські могили. У них, за даними Подільського архіву, поховані 34 бійця. Була табличка "Рядовий Костянтин Григорович Фіногенов, загинув 10.01.1945 р."

За інформацією, отриманою від місцевих жителів, нинішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ініціював перенесення поховання на місцеве реформаторське кладовище - роботи були узгоджені лише з представником Російської Федерації, хоча в переговорах повинні були брати участь представники України та Молдови.

Ексгумація поховань проводилася з порушенням археологічних досліджень: не були визначені межі досліджень, не зачищались стінки розкопу, і дно розкопу на межі виявлення поховань.

Саме поховання не досліджувалося. Останки виймалися совковою лопатою разом із землею, що навіть з моральної сторони не є допустимим, обурилися пошуковці.

Після втручання представників Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни, політичних репресій та депортацій при кабінеті Міністрів України, роботи були зупинені.

В ході переговорів було досягнуто взаєморозуміння з представниками Угорщини та Росії щодо проведення пошукових робіт.

Під час розкопом професійні археологи виявили біля поховання №3 ложку-виделку з вигравіруваним ім'ям "Рудаков" - за документами ОБД "Меморіал", цей старший сержант перепохований 1957 року в Будапешті...

Планується продовжувати моніторинг пов'язаних з Україною військових пам'ятників та меморіалів Другої світової війни на території Угорщини.

Дивіться також: "Бійці АТО з почестями поховали червоноармійця. ФОТО"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.