Активісти пропонують проводити 1 вересня "урок окупації"

Xарківський Євромайдан ініціював збір підписів до Міністерства освіти України з вимогою на першому уроці нового навчального року розповісти про окупацію Криму.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

"Ми хочемо, щоб вчителька сказала: "Діти, наша країна має окуповану територію, і територія окупована Російською Федерацією", - розповіла організатор збору підписів Олена Абіюк. – Я вважаю, це потрібно для кримських татар, по-перше, тому що вони визнали, що це було б для них дуже хорошою підтримкою".

Активістка вважає, що український Крим може існувати тільки з кримськими татарами.

Вже є електронна версія цієї петиції, яку підтримали 200 людей, під паперовою версією активісти зібрали 550 підписів. Петицію хочуть якнайшвидше відправити на розгляд до Міносвіти України, щоб отримати бажаний результат до початку навчального року.

Як відомо, 16 березня 2014 на території Криму і міста Севастополя відбувся так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали це голосування і вважають, що Крим Росія анексувала.

Усе за темою "Окупація"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.