Спецпроект

У Львові говоритимуть про Першу світову в контексті АТО

У львівському музеї визвольної боротьби України в рамках проекту "Історичні діалоги" відбудеться круглий стіл, присвячений 100-річчю від початку Першої світової війни.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Тема обговорення - "Галицькі землі і Перша світова війна: історія повертається?".

У круглому столі візьмуть участь:  

    - Андрій Козицький, доцент кафедри Нової та новітньої історії зарубіжних країн ЛНУ ім.І.Франка;

    - Андрій Холявка, депутат Львівської обласної ради;

    - Віктор Голубко, професор кафедри Історичного краєзнавства ЛНУ ім.І.Франка.

    - Любомир Горбач, голова Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять";

    - Олег Павлишин, доцент кафедри Новітньої історії України ЛНУ ім.І.Франка.

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Час і місце: 31 липня об 11:00. Львів, вул. Миколи Лисенка, 23а, конференц-зал Музею визвольної боротьби України.

Учасники круглого столу дискутуватимуть на теми:

    - Співвідношення міжнародних блоків під час Першої світової війни і сьогодні;

    - Наскільки очікуваним був початок Першої світової війни?;

    - Галицькі землі – відмінності та співпадіння на відрізку 100 років: мобілізація, переселенці, громадська думка;

    - Український погляд на Першу світову війну;

    - Як Україна підійшла до вшанування 100-річчя від початку Першої світової війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.