Спецпроект

У Львові говоритимуть про Першу світову в контексті АТО

У львівському музеї визвольної боротьби України в рамках проекту "Історичні діалоги" відбудеться круглий стіл, присвячений 100-річчю від початку Першої світової війни.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Тема обговорення - "Галицькі землі і Перша світова війна: історія повертається?".

У круглому столі візьмуть участь:  

    - Андрій Козицький, доцент кафедри Нової та новітньої історії зарубіжних країн ЛНУ ім.І.Франка;

    - Андрій Холявка, депутат Львівської обласної ради;

    - Віктор Голубко, професор кафедри Історичного краєзнавства ЛНУ ім.І.Франка.

    - Любомир Горбач, голова Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять";

    - Олег Павлишин, доцент кафедри Новітньої історії України ЛНУ ім.І.Франка.

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Час і місце: 31 липня об 11:00. Львів, вул. Миколи Лисенка, 23а, конференц-зал Музею визвольної боротьби України.

Учасники круглого столу дискутуватимуть на теми:

    - Співвідношення міжнародних блоків під час Першої світової війни і сьогодні;

    - Наскільки очікуваним був початок Першої світової війни?;

    - Галицькі землі – відмінності та співпадіння на відрізку 100 років: мобілізація, переселенці, громадська думка;

    - Український погляд на Першу світову війну;

    - Як Україна підійшла до вшанування 100-річчя від початку Першої світової війни.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.