Вікіпедистом року став боєць Небесної сотні

Ігор Костенко з Небесної сотні став кращим вікіпедистом року за версією засновника Вікіпедії Джиммі Вейлза.

Про це повідомляє прес-служба Вікімедія-Україна.

Нагорода "Вікіпедист року" присуджується за найбільші досягнення редакторів і авторів електронної енциклопедії.

Костенко став першим українцем, який отримав цю нагороду.

Про присудження Ігореві Костенку цієї відзнаки було оголошено на церемонії закриття Вікіманії — щорічної конференції, яка збирає дописувачів та активістів Вікіпедії з усього світу, — що проходила цьогоріч у Лондоні.

 Джиммі Вейлз оголошує Ігоря Костенка| вікіпедистом року на церемонії закриття Вікіманії-2014 у Лондоні. Фото: NickK (Вікісховище)

Активіст Євромайдану був студентом географічного факультету, захоплювався журналістикою. Активно дописував в українську Вікіпедію, за два з половиною роки написав понад 280 статей, зробив більше 1600 правок.

Також українець займався популяризацією редагування української Вікіпедії в соціальних мережах через групу кореспондентів Української Вікіпедії в Facebook, яку він створив і адміністрував.

Ігор Костенко був убитий 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах, містить понад 20 млн статей.

У травні 2014 року Українська Вікіпедія перебувала на 16 місці у світі за кількістю статей. За обсягом інформації український розділ енциклопедії посідав 12 місце, вміщуючи в собі 2,8 гігабайтів тексту.

Інше за темами "Вікіпедія" та "Майдан"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.