В українській Вікіпедії - півмільйона статтей

В україномовній Вікіпедії з’явилася 500-тисячна стаття.

Про це повідомляє офіційний блог Вікімедіа Україна.

Півмільйонна стаття Української Вікіпедії присвячена електронному газу. Її створив користувач із ніком "Звірі" 12 травня, о 13:41.

Як зазначають у Вікімедіа Україна, ця подія є значним досягненням, оскільки із 286 мовних розділів вільної енциклопедії лише 16 мають понад 500 тисяч статей.

Наразі українська Вікіпедія - на 16-му місці у світі за кількістю статей. За обсягом інформації український розділ енциклопедії посідає 12 місце, вміщуючи в собі 2,8 гігабайтів тексту.

На момент виходу цієї новини на 500 тисяч статей і понад 70 млн переглядів щомісяця в україномовній Вікіпедії є лише трохи більше двох тисяч редакторів — це близько 250 статей на редактора.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

У квітні 2014 року директор Російської публічої бібліотеки висловив обурення, що Вікіпедія "контролюється з США", і запропонував створити російський аналог Вікі. - з блекджеком та іншими радощами

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.