Українці і поляки відновлюватимуть польські кладовища в Україні

Молодь із різних регіонів Польщі вже всьоме приїздить на Волинь, щоб упорядкувати польські некрополі та місця пам'яті "на давніх землях Другої Речі Посполитої" [міжвоєнної Польщі].

Про це повідомляє сайт МЗС Польщі.

Цьогоріч за підтримки генерального консульства Польщі в Луцьку участь у цих роботах візьме й українська молодь.

В упорядкуванні 15 кладовищ на території Україні візьмуть участь близько 70 людей. Переважна частин робіт відбудеться на Волині, дещо - на Тернопільщині та Рівненщині.

Почесний патронат над акціями з упорядкування польських могил здійснює Рада пам'яті боротьби і мучеництва [державний орган при міністерстві культури Польщі - ІП].

Про упорядкування україньких могил на території Польщі не повідомляється.

Як відомо, у серпні 2013 року євродепутат від польської правої партії "Право і справедливість" Томаш Поремба повідомив, що у відповідь на його запит Рада охорони пам'яті "має намір зробити рішучі кроки з ліквідації пам’ятника" солдатам УПА в селі Грушовичі Підкарпатського воєводства.

У листопаді 2012 року невідомі звандалізували пам'ятник у Грушовичах, знищивши квіти і вінки та обписавши монумент фарбою. Також польська преса повідомляла про інші факти знищення і плюндрування пам'ятників повстанцям УПА в Польщі.

У липні 2013 року повідомлялося, що українська молодь почала упорядкування українських кладовищ в селах Підкарпатського воєводства, звідки в 1940-х роках було депортовано українців.

Також: "Як знищують українські кладовища в Польщі"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.