Спецпроект

У ПОЛЬЩІ ЗНОСЯТЬ ПАМ'ЯТНИК УПА

Депутат Європарламенту від опозиційної польської партії "Право і справедливість" Томаш Поремба заявив про позитивну відповідь на його запит у справі ліквідації пам’ятника УПА в селі Грушовичі Перемиського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Про це повідомляє Польське радіо.

Депутат повідомив Раду охорони пам'яті боротьби і мучеництва [державний орган при міністерстві культури Польщі, який займався, зокрема, будівництвом меморіалу розстріляним полякам у Биківнянському лісі - ІП] про нелегальний обеліск і вимагав його ліквідації.

Сьогодні Поремба отримав офіційну відповідь, що ця справа буде вирішена.

"Голова [Ради охорони] підтримує мої застереження щодо цього пам’ятника і дуже чітко обіцяє рішучі дії щодо усунення, ліквідації цієї будівлі, - зазначив Поремба. - Цей пам’ятник поставлено кільканадцять років тому без будь-якої згоди польської влади, він не освячує місця спочинку".

 Пам'ятник солдатам УПА у Грушовиці. Фото:
www.nowiny24.pl #sthash.A2lbo95a.dpuf
www.nowiny24.pl #sthash.A2lbo95a.dpuf
nowiny24.pl

За словами депутата, він планує передати отриманий лист в органи місцевої влади Перемишля. Тепер рішення про ліквідацію пам’ятника повинні виконати органи місцевої влади, стверджує Поремба.

Як відомо, на території нинішнього Підкарпатського воєводства Польщі до 1950-х років мешкала численна українська громада, в 1940-х діяло підпілля УПА. Ця українська громада зазнала від польського соціалістичного уряду низки репресій і депортацій, серед яких була і сумнозвісна операція "Вісла" (1947 рік).

У січні 2013 року праві польські депутати відмовилися засуджувати операцію "Вісла" у парламенті Польщі.

Раніше польська преса повідомляла про факти знищення і плюндрування пам'ятників повстанцям УПА в Польщі. У 2012 році невідомі звандалізували пам'ятник у Грушовичах, знищивши квіти і вінки та обписавши меморіал.

У 2011 році польська влада висловила незадоволення діями російської влади, яка змінила неузгоджений з російською стороною напис на камені на місці катастрофи літака Ту-154 президента Польщі під Смоленськом.

У липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Під час дебатів один із правих депутатів назвав Мирона Сича (єдиного українця в парламенті Польщі) "сином члена банди УПА", який мордував польських громадян.

Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цьогорічні заходи щодо Волинської трагедії у Польщі швидше сварять, ніж примирюють поляків та українців.

Дивіться також:

У Польщі після "геноциду" - напад на українську церкву

Як поляки реагують на українські меморіали у Польщі. ФОТО

У Варшаві демонтували пам'ятник Радянській армії. ФОТО

Польські "борці з українцями" допомагають Росії

Інші матеріали за темою "Польща"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.