В Маріуполі повалили головного Леніна міста. І не одного. ФОТО

Сьогодні вночі невідомі за допомогою троса знесли з постаменту 8-метровий пам'ятник Леніну, розташований у центрі Маріуполя.

Про це повідомляє 0629.

За попередньою версією, пам'ятник повалили за допомогою тросу, прив'язаного до шиї Ілліча. Який транспортний засіб був на місці події, зараз встановлюється.

Скульптура впала на плити і розкололася. Зокрема, відлетіли ноги в області колінних суглобів, повідомляють маріупольські журналісти.

 

За повідомленням місцевої міліції, повідомлення про повалення Леніна надійшло о 3:45 в чергову частину Маріупольського ГУ МВС від співробітника охоронної служби одного з торгових об'єктів, розташованого біля місця події.

 В Маріуполі повалили Леніна

На місці події працює слідчо-оперативна група.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України - "Хуліганство, вчинене групою осіб", за що передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років.

 Фото: 0629.com.ua

"Центральний" Ленін Маріуполя був установлений на перехресті проспектів Леніна і Будівельників 22 квітня 1987 року з нагоди 117-й річниці з дня народження головної політичної ікони СРСР.

Питання знесення монументу піднімалося з початку цього року. За повідомленням видання, і мер Маріуполя Юрій Хотлубей, і пізніше губернатор Донецької області Сергій Тарута заявили, що знесення та перейменування вулиць можливе тільки за рішенням міської ради.

 

Наразі в Маріуполі залишилося чотири пам'ятники Леніну. Вони встановлені біля заводоуправління комбінату ім. Ілліча, біля адміністративної будівлі молокозаводу на Новоселівці, площі Перемоги в Орджонікідзевскoмy районі та на проспекті Ілліча.

ОНОВЛЕНО: Також повідомляється про спробу зруйнування ще одного Леніна в Маріуполі. Відповідне фото наводить те ж видання:

Загалом за ніч Маріуполь утратив 1,5 Леніна

Схоже, пам'ятник спробували повалити аналогічним чином (трос на шию і автобуксир), але скульптура виявилася неміцною і зламалася в поясі.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

У липні невідомі обписали фарбою пам'ятник Леніну в центрі Краматорська.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Все за темами "Ленін" та "Монументи"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.