Віче у Слов'янську вирішило переплавити Леніна на бронзу і продати

На мітингу в Слов'янську (Донецька область) 17 серпня представники територіальної громади вирішили знести пам'ятник Леніну.

Про це повідомляють Новини Донбасу.

Городяни мають намір переплавити пам'ятник на бронзові злитки, продати їх, а виручені кошти витратити на відновлення міста.

Згідно з законом, для реалізації цього задуму потрібне відповідне рішення депутатів місцевої ради.

Також активісти вимагатимуть від депутатів Слов'янської міськради скасувати рішення про присудження російському співакові Йосипу Кобзону звання "почесний громадянин міста". Ветеран радянської естради підтримує російську агресію на Донбасі.

Як відомо, 16 серпня в Новоайдарі Луганської області демонтовано пам'ятник Леніну.

15 серпня в Маріуполі Донецької області невідомі повалили центральний пам'ятник Леніну і відламали половину ще однієї статуї більшовицького лідера.

У липні невідомі обписали фарбою пам'ятник Леніну в центрі Краматорська.

8 грудня 2013 року під час акцій протесту проти влади Януковича в Києві було зруйновано центральний пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.