Пам'ятник Леніну в Росії виявився радіоактивним

Агентство з захисту населення повідомило, що пам'ятник Леніну, який стоїть у місті Калтан Кемеровської області РФ з 1962 року, має підвищений радіаційний фон.

Про це повідомляє Сиб.fm.

Радіоактивні хвилі поширювалися на метр і перевищували допустимий рівень радіації в 2,5-4 рази, повідомила міська влада Калтану.

За словами прес-секретаря адміністрації регіону, підвищений радіаційний фон біля пам'ятника Володимиру Леніну виявили в ході перевірки на радіоактивність міста. Раніше подібних досліджень в місті ніхто не проводив - і не знав про те, що пам'ятник "фонить".

Радіоактивним виявилося кам'яне облицювання постаменту - плити, на яких він був встановлений. Зрештою плити поміняли, а пам'ятник Леніну перенесли на десять метрів.

"Були дані рекомендації голові округу - усунути проблему. Або прибрати цей пам'ятник, або замінити облицювання, - повідомив чиновник. - Але оскільки це наша історія, прибирати пам'ятник ми не стали".

Зняти облицювання з постаменту виявилося неможливо, тому адміністрація вирішила збудувати новий постамент для пам'ятника і облицювати його керамогранітом. Рішення було погоджене з місцевою філією Комуністичної партії РФ.

...и Ленин великий нам путь облучил

"Постамент новий звели буквально в десяти метрах від старого і вже облицювали, - пояснив прес-секретар. - Ленін стоїть на новому місці".

Детальніше про долю радіоактивного постаменту - чи вивезли його з міста і куди? чи залишився він поруч із новим на старому місці? - сибірське видання не повідомляє.

Пам'ятник Леніну в Калтані відкрито в 1962 році. Фігура вождя була виготовлена ​​на Митищинському заводі художнього литва (Московська область), це ж підприємство організувало доставку гранітних плит з Алтайського краю Росії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.