У Києві згадають про живий ланцюг Вільнюс-Рига-Таллін 1989 року

Посольства Литви, Латвії та Естонії проведуть у Києві акцію солідарності з Україною - символічний живий ланцюг.

Акція відбудеться на Європейській площі у Києві з нагоди 25-річчя Балтійського шляху і у День прапора України, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Початок заходу: 23 серпня 2014 року о 18:00.

За словами організаторів, основною метою акції є показати солідарність з українським народом, продемонструвати необхідність єдності, спираючись на приклад Балтійських країн, вшанувати пам'ять жертв тоталітарного режиму та всіх загиблих за вільне та європейське майбутнє України.

Як відомо, 23 серпня 1989 року відбулася грандіозна акція "Балтійський шлях" - 2 млн людей, тримаючись за руки, об'єднались у один живий ланцюг довжиною 600 кілометрів між столицями балтійських країн Вільнюсом, Ригою і Таллінном.

Це був мирний протест проти розділу Європи та окупації Балтійських країн, проти підписаного у 1939 році таємного протоколу між сталінським СРСР та гітлерівською Німеччиною. В результаті реалізації цього документу, відомого як "пакт Молотова-Ріббентропа", Радянський Союз окупував країни Балтії.

"Балтійський шлях свободи пролунав по всьому СРСР і навіть за його межами, - нагадують організатори. - Ця акція була доказом того, що навіть після півстоліття брехні, істина може бути відроджена і перемогти".

"Балтійський шлях" надихнув Народний рух України організувати 22 січня 1990 року живий "Ланцюг єднання" між Києвом і Львовом.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.