Спецпроект

У Берліні встановили урну з прахом жертв Голокосту, але єврейські організації розкритикували акцію

Акцію провели художники-провокатори з «Центру політичної краси» відомі своїми гучними акціями: вони встановлювали копію Меморіалу жертвам Голокосту навпроти будинку ультраправого політика і викрадали хрести з набережної біля Рейхстагу.

Цього разу вони провели акцію, присвячену жертвам концтаборів, однак її не схвалила навіть організація колишніх в'язнів Освенціма, повідомляє Bird in flight з посиланням на ВВС.

 
Фото: Zentrum für Politische Schönheit

Активісти німецького арт-об'єднання "Центр політичної краси" (ZPS) 2 грудня провели в Берліні акцію проти неонацизму. Для цього вони встановили навпроти Рейхстагу урну, наповнену прахом жертв Голокосту.

Активісти стверджують, що помістили туди останки жертв, виявлені біля таборів смерті на території Німеччини, Польщі та України. Протягом двох років члени арт-об'єднання проводили розкопки в 23 місцях масових вбивств. На урні вони написали "Пам'ятати – значить боротися".

 
Фото: Zentrum für Politische Schönheit

Але через кілька днів художникам довелося вибачитися: Міжнародний комітет Аушвіц (організація колишніх в'язнів Освенціма) і деякі єврейські лідери визнали установку урни з прахом образливою.

Центральна рада євреїв в Німеччині заявила, що хоча її члени вітають боротьбу з ультраправими, акція ZPS викликає побоювання.

"Вона (акція - ред.) порушує єврейський релігійний закон про те, що не можна турбувати мертвих", - пояснив глава комітету Йозеф Шустер. На його думку, перш ніж збирати останки, активістам слід було проконсультуватися з рабином.

Цього тижня урну повинні демонтувати.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.