Спецпроект

У Берліні встановили урну з прахом жертв Голокосту, але єврейські організації розкритикували акцію

Акцію провели художники-провокатори з «Центру політичної краси» відомі своїми гучними акціями: вони встановлювали копію Меморіалу жертвам Голокосту навпроти будинку ультраправого політика і викрадали хрести з набережної біля Рейхстагу.

Цього разу вони провели акцію, присвячену жертвам концтаборів, однак її не схвалила навіть організація колишніх в'язнів Освенціма, повідомляє Bird in flight з посиланням на ВВС.

 
Фото: Zentrum für Politische Schönheit

Активісти німецького арт-об'єднання "Центр політичної краси" (ZPS) 2 грудня провели в Берліні акцію проти неонацизму. Для цього вони встановили навпроти Рейхстагу урну, наповнену прахом жертв Голокосту.

Активісти стверджують, що помістили туди останки жертв, виявлені біля таборів смерті на території Німеччини, Польщі та України. Протягом двох років члени арт-об'єднання проводили розкопки в 23 місцях масових вбивств. На урні вони написали "Пам'ятати – значить боротися".

 
Фото: Zentrum für Politische Schönheit

Але через кілька днів художникам довелося вибачитися: Міжнародний комітет Аушвіц (організація колишніх в'язнів Освенціма) і деякі єврейські лідери визнали установку урни з прахом образливою.

Центральна рада євреїв в Німеччині заявила, що хоча її члени вітають боротьбу з ультраправими, акція ZPS викликає побоювання.

"Вона (акція - ред.) порушує єврейський релігійний закон про те, що не можна турбувати мертвих", - пояснив глава комітету Йозеф Шустер. На його думку, перш ніж збирати останки, активістам слід було проконсультуватися з рабином.

Цього тижня урну повинні демонтувати.

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".