У КИЄВІ ОБГОВОРЮЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ІНСТИТУТСЬКОЇ

У столиці розпочалося громадське обговорення щодо перейменування вулиці Інститутської на вулицю Героїв Небесної Сотні.

Таке рішення було прийнято на вимогу громади, повідомляє УП.Життя із посиланням на мерію.

Долучитися до обговорення перейменування має змогу кожен мешканець Києва.

Висловити свою думку можна на офіційному веб-сайті Київської адміністрації, на сайті "Контактного центру Києва", або за допомогою "гарячої лінії" (044) 15-51 (зі стаціонарного) та (044) 205-73-37 (з мобільного).

Громадське обговорення триватиме два місяці.

Усі отримані пропозиції та зауваження будуть передані до Київської міськради для прийняття відповідного рішення.

За два дні обговорення на сайті КМДА вже зафіксовано 188 редакцій і пропозицій.

Як відомо, днями мер Києва Віталій Кличко заявив, що Інститутську або її частину планується перейменувати на честь Небесної Сотні. На вулиці буде встановлено меморіал.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.