Кличко знову пообіцяв перейменувати Інститутську

Вулицю Інститутську в Києві, де в лютому 2014 року загинула велика кількість протестувальників, перейменують на честь Небесної Сотні.

Таке переконання висловив київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє прес-служба КМДА.

"Київрада найближчим часом ухвалить рішення про перейменування Інститутської на вулицю Небесної сотні, - зазначив мер. - Також там буде встановлено меморіал. Наразі проходить міжнародний конкурс, який визначить його концепцію".

За словами Кличка, меморіал може бути збудовано не лише за бюджетні кошти, а й за рахунок благодійників.

Як відомо, у червні 2014 року Кличко вже заявляв про плани створити меморіал і перейменувати частину Інститутської на честь Небесної Сотні.

Тоді ж повідомлялося про проект пам'ятника Небесній Сотні на центральній площі Дніпропетровська.

У травні львівська влада запропонувала встановити річний мораторій на спорудження "народних" меморіальних знаків на честь загиблих під час протестів на Майдані.

Тоді ж у Борисполі (Київська область) створили народний меморіал Небесній Сотні на постаменті від пам'ятника Леніну.

У квітні 2014 року Нацбанк випустив пам'ятну медаль "Небесна Сотня на варті".

Тоді ж повідомлялося, що в Чернівцях Небесній Сотні присвятять відновлений на Центральній площі монумент "П'єта" ("Скорбота").

У лютому міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

У березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".