Кличко знову пообіцяв перейменувати Інститутську

Вулицю Інститутську в Києві, де в лютому 2014 року загинула велика кількість протестувальників, перейменують на честь Небесної Сотні.

Таке переконання висловив київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє прес-служба КМДА.

"Київрада найближчим часом ухвалить рішення про перейменування Інститутської на вулицю Небесної сотні, - зазначив мер. - Також там буде встановлено меморіал. Наразі проходить міжнародний конкурс, який визначить його концепцію".

За словами Кличка, меморіал може бути збудовано не лише за бюджетні кошти, а й за рахунок благодійників.

Як відомо, у червні 2014 року Кличко вже заявляв про плани створити меморіал і перейменувати частину Інститутської на честь Небесної Сотні.

Тоді ж повідомлялося про проект пам'ятника Небесній Сотні на центральній площі Дніпропетровська.

У травні львівська влада запропонувала встановити річний мораторій на спорудження "народних" меморіальних знаків на честь загиблих під час протестів на Майдані.

Тоді ж у Борисполі (Київська область) створили народний меморіал Небесній Сотні на постаменті від пам'ятника Леніну.

У квітні 2014 року Нацбанк випустив пам'ятну медаль "Небесна Сотня на варті".

Тоді ж повідомлялося, що в Чернівцях Небесній Сотні присвятять відновлений на Центральній площі монумент "П'єта" ("Скорбота").

У лютому міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

У березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".