Google присвятив заставку Дню Незалежності. ФОТО

Сьогодні користувачі з України при заході на пошуковий сервіс Google бачитимуть логотип-заставку, присвячену Дню Незалежності.

Про це повідомляє Watcher.

Google змінив свій логотип на честь Дня Незалежності України

Дудл (doodle) – це видозмінений логотип пошуковика Google, який присвячений видатній події, і який можна побачити на сторінці пошуку.

Автором дудла став відомий український художник Владислав Єрко, один з найпопулярніших ілюстраторів книг. Практично всі дитячі книги з кольоровими ілюстраціями Владислава отримували нагороди на різних книжкових фестивалях.

Владислав Єрко розповів про ідею свого малюнка: "В дудлі до Дня Незалежності я хотів показати Україну як країну нових, чистих, вільних людей, країну миру і достатку, щасливу Україну. Символом цього є діти – ті, заради кого варто жити і будувати нову країну".

Дудли бувають як загальносвітові, так і для окремих країн, чи групи країн. Якщо дудл робиться під подію загальносвітового масштабу – його побачать всі. Якщо ж це подія цікава для однієї країни чи групи країн – то дудл на пошуковій сторінці побачать лише в них.

Ось так виглядав дудл до Дня Незалежності минулого року:

Google змінив свій логотип на честь Дня Незалежності України

Також: Інші "історичні" заставки Google

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.