В Інституті нацпам'яті говоритимуть про пакт Гітлера-Сталіна

Український інститут національної пам'яті запрошує на круглий стіл "Закляті друзі. Нацизм і комунізм у розпалюванні ІІ світової війни (до 75-их роковин пакту Ріббентропа-Молотова)".

Про це повідомляє сайт УІНП.

Захід відбудеться 28 серпня, у четвер, у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16). Початок о 15:00.

На круглому столі історики та правники обговорять наслідки, дадуть правову оцінку гітлерівсько-сталінському переділу Європи у 1939 році та вияснять, чи чекатиме комунізм свій "Нюрберг".

Будуть підніматися питання співпраці тоталітарних нацистського і комуністичного режимів у 1939–1941 роках, наслідків нацистсько-радянських домовленостей для України та юридичної оцінки злочинів нацизму та комунізму.

Учасники: віце-прем’єр-міністр Олександр Сич, директор УІНП Володимир В’ятрович, доктор історичних наук Іван Патриляк, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, історики, правники, громадські активісти.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.