Представник Путіна пообіцяв не забувати історію Кримського ханства

Окупаційний "представник президента Росії в Криму" Олєґ Бєлавєнцев пообіцяв допомогти з реставрацією Бахчисарайського історико-культурного заповідника, до складу якого входить резиденція кримських ханів.

Про це повідомляє Кримінформ.

"Це чудове місце і його необхідно відроджувати, - заявив Бєлавєнцев. - Відроджувати історію Криму, Кримського ханства. Для нас це не стороння історія, а історія нашої багатонаціональної держави".

За словами директора Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміри Аблялімової, зараз найбільш гостро стоїть питання реконструкції палацового комплексу.

"Ще кілька років тому був підготовлений проект реставрації, який на той момент передбачав виділення 35 млн грн, - зазначила Аблялімова. - Зараз зроблено перерахунок кошторису на рублі. Проект пройшов експертизу і направлений на розгляд для включення в Федеральну цільову програму "Культура Росії" на 2015 рік".

За її словами, Бєлавєнцев пообіцяв сприяти у вирішенні найбільш проблемних питань, у тому числі в питанні реставрації другого поверху Ханського палацу - резиденції кримських ханів.

Про історію Кримського ханства читайте за темою "Кримський Юрт"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.