На південному сході знайшли невідомі міста майя

Археологи знайшли два древніх міста цивілізації майя у джунглях на південному сході Мексики. Науковці кажуть, що в регіоні може бути ще близько дванадцяти майянських міст.

Про це повідомляє Huffington Post з посиланням на професора Академії наук і мистецтв Словенії Івана Спрайца.

За словами науковця, його команда знайшла міста Лагуніта і Тамчен на півострові Юкатан за допомогою даних аерофотозйомки.

Спрайц зазначив, що виявлені міста досягли свого розквіту у пізньокласичний період цивілізації майя (600-1000 роки).

В кожному з міст дослідники виявили палацоподібні споруди, піраміди і площі. Одна з пірамід має висоту майже 20 метрів.

Лакандонська сельва - унікальна екосистема дощових тропічних лісів на південному сході Мексики і у Гватемалі. Географічний центр цивілізації майя. Базова територія селянсько-індіанської Сапатистської армії національного визволення. Центр незаконної вирубки лісу - четвертого за прибутковістю нелегального бізнесу Мексики

Археолог зазначив, що його команда не здійснювала розкопки, а тільки працювала з фотографіями.

Йдеться про аерофотозйомку Лакандонської сельви - грандіозного масиву тропічного лісу на південному сході Мексики. Сельва є біосферним резерватом, доступ туди утруднено.

 Паленке (майянською Ла-Камха) - найвідоміше з міст майя у тропічних лісах Мексики

"Ми нанесли на мару 10-12 гектарів кожного з виявлених місць, але вони вочевидь більші за розмірами, - наголосив Спрайц. - Ми знайшли релігійні й адміністративні споруди, фактично, тільки центри міст".

 Рештки майянського міста Яшчілан у тих же краях

Науковець також додав, що - судячи з фото - в Лакандонській сельві є десятки подібних міст.

Торік Спрайц відкрив у джунглях Юкатану ще одне майянське місто - Чактун.

Дивіться також: "Повітряна археологія. Як я літав над містом святого Володимира"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.