В КИЄВІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ. Відео

Глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет відкрив та освятив пам’ятний знак Героям Небесної сотні.

Про це повідомляє ZIK.

Пам’ятник у вигляді козацького хреста з викарбуваним тризубом встановили на території Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова.

Захід був багатолюдним, до пам’ятника прийшли студенти, політики, діячі науки та культури.

Після молебня патріарх Філарет зазначив, що Росія фактично здійснила агресію проти України, порушивши міжнародні та моральні норми. Тож українські сини, подолавши страх на Майдані, сьогодні захищають батьківщину на Сході.

"Цілому світові відомо, що в Україні Росія є агресором, - зазначив патріарх. - Нас закликають до миру. Ми миролюбний народ,  але нам не потрібен мир в неволі, в рабстві, в окупації. Такий мир ми не сприймаємо".

Колись братню державу Росію Філарет порівняв з Каїном, який вбив свого брата Авеля. Втім, за словами патріарха, Україна стоїть на боці правди, тож немає сумніву у нашій перемозі.

"Не може зло перемогти добро, - заявив предстоятель. - Жодна сила не може перемогти Бога. Ніхто із нас не повинен мати сумніву в нашій перемозі, нехай нові каїни трясуться".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.