Польський інститут нацпам’яті завершив розслідування смерті мера Варшави

Прокурори Інституту національної пам’яті Польщі - Комісії з розслідування злочинів проти польської нації 8 вересня 2014 завершили розслідування вбивства Президента міста Варшава Стефана Сташинського.

Про це повідомляє сайт установи.

На підставі зібраних фактичних даних встановлено, що міський голова був заарештований у будівлі ратуші в Варшаві співробітниками гестапо 27 жовтня 1939 р. У тюрмі Сташинський залишався до 22 або 23 грудня 1939 р., а потім був вивезений в невідомому напрямку.

До розслідування були залучені дані з архівів Польщі та Німеччини. В результаті були остаточно спростовані численні версії про смерть Сташинського у нацистських концтаборах чи в’язницях в період з 1940 по 1945 р.

Зібрані в ході розслідування докази беззаперечно доводять, що мер Варшави був розстріляний в період між 21 і 23 грудня 1939 року в місті чи його околицях.

Безпосередніми виконавцями злочину були обершарфюрер Герман Шимманн, гауптшарфюрер Вебер і унтершарфюрер Перлбах. Утім, слідству так і не вдалося встановити однозначно, хто саме з функціонерів окупаційної адміністрації видав наказ вбити Сташинського.

Мер Варшави Стефан Сташинський

Легендарний мер Варшави у вересні 1939 р. щоденними зверненнями підтримував бойовий дух захисників польської столиці, і залишався на своїй посаді до останнього дня боїв. Він відмолвився скористатися для евакуації присланим спеціально за ним літаком і повідомив уряд, що хоче розділити долю решти оборонців столиці.

Слідство у справі Сташинського розпочали іще слідчі органи Польської Народної Республіки у 1969-1972 роках. Воно було відновлено Інститутом національної пам’яті Польщі у 2005 році.

Нагадуємо, згідно із чинним законодавством Інститут нацпам’яті Польші має право вести слідчі дії в усіх справах, що стосуються періоду з 1939 по 1989 р., кримінально переслідуючи злочини проти польської нації.  Крім того, ця установа координує люстрацію в сучасній Польщі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.