Триває VІII Конкурс ім. Єжи Ґєдройця

Автори захищених дипломних, маґістерських і кандидатських робіт з тематики історії та сучасності Польщі або польсько-українським взаємин запрошуються до участі в конкурсі.

У 2006 році з нагоди Року Єжи Ґєдройця Посольство Республіки Польща в Україні оголосило перший конкурс на найкращі дипломні, маґістерські та кандидатські роботи, присвячені історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам.

Умови VІII Конкурсу 2013/2014 залишаються такими ж, як і в попередні роки: потрібно надіслати роботу, присвячену історії та сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам (в електронному та  роздрукованому вигляді), короткий зміст цієї роботи (резюме або автореферат) та CV автора на адресу Посольства Польщі у Києві до 3 жовтня 2014 р.

Прийматимуться лише ті праці, захист яких відбувся протягом 2013-2014 рр. Їх оцінюватиме міжнародне, польсько-українське жюрі. Передбачено по три премії у двох категоріях: для дипломних або маґістерських робіт та для кандидатських робіт.

Перша премія за кандидатську роботу становитиме 900 євро, друга - 500, третя - 300. Перша премія за маґістерську або дипломну роботу становитиме 350 євро, друга - 200, третя - 150. Найкращі праці будуть надруковані у престижних наукових виданнях.

У конкурсі можуть брати участь лише громадяни України.

Контактна особа:

Анна Кузьма, радник Посольства Республіки Польща в Україні, керівник сектору науки та освіти,
тел. (044) 230-07-08; e-mail: anna.kuzma@msz.gov.pl

Адреса Посольства РП: вул. Ярославів вал, 12, 01901 Київ.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.