АНОНС: У Львові обговорять український визвольний рух

14 листопада відбудеться щорічна Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху середини ХХ сторіччя».

Тема цьогорічного наукового форуму - "Український визвольний рух середини ХХ сторіччя в національній пам’яті". Фахівці обговорять основні принципи формування політики національної пам’яті в Україні у сучасній та історичній перспективах.

Заплановано кілька дискусій: політика національної пам’яті в незалежній Україні; вплив ідей та символів українського визвольного руху на формування свідомості сучасного українського суспільства; героїзація, як елемент національної пам’яті.

Організаторами виступили: Львівська обласна рада, Львівська ОДА, Інститут українознавства ім. Крип’якевича НАН України, УІНП, Львівський національний університет ім. Франка, Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля" та Центр незалежних історичних студій.

Конференція відбуватиметься у приміщенні Львівської обласної ради, на вулиці Винниченка, 16.

 

Читати також:

"Я приймаю вирок смерті". Як КГБ вбив Степана Бандеру"

"Юрій Шухевич: "Чому мій батько мав капітулювати?"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.