АНОНС. Оксамитова революція – виставка та дискусія

19 листопада цього року в Софії Київській відбудеться виставка, приурочена до 25-ї річниці Оксамитової революції, а 20 листопада – у Посольстві Чеської Республіки в Україні охочих чекатимуть на обговорення: «Оксамитова революція та поступовий відхід радянських військ з Чехословаччини»

Чеський центр у Києві, Посольство Чеської Республіки в Україні та Національний заповідник "Софія Київська" запрошують на виставку, приурочену до 25-ї річниці Оксамитової революції.

Відкриття виставки відбудеться 19 листопада о 18:00 за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні Івана Почуха, чеської журналістки, дисидентки Петрушки Шустрової, генерального директора заповідника "Софія Київська" Олени Сердюк, директора Чеського центру Люби Свободової. На відкриття виставки також запрошені: посли інших держав, міністри оборони, закордонних справ, культури України, представники Генерального штабу та громадські діячі.

Адреса: Національний заповідник "Софія Київська", Будинок митрополита.

20 листопада о 18:00 розпочнеться дискусія на тему "Оксамитова революція та поступовий відхід радянських військ з Чехословаччини" за участі Посла Чеської Республіки в Україні Івана Почуха, журналістки Петрушки Шустрової, дисидента Левка Лук’яненка, історика Михайла Кірсенка.

Адреса: Посольство Чеської Республіки в Україні, вул. Ярославів Вал, 34а.

Вхід вільний, попередня реєстрація – kyiv@embassy.mzv.cz

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.