Науковці пропонують на законодавчому рівні відкрити доступ до архівів СБУ і МВС

Українські науковці підготували для нової Верховної Ради концепцію законопроекту «Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років»

Науковці академічних установ, фахівці архіву СБУ рекомендують новій Верховній Раді закріпити на законодавчому рівні доступ громадськості до архівів репресивних органів 1917–1991 років. В Києві відбулось фокус-опитування серед фахівців з приводу ключових положень законопроекту "Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років".

Як повідомив Радіо Свобода Андрій Когут, експерт Центру досліджень визвольного руху, над розробкою закону працюють фахівці архіву СБУ, Центру досліджень визвольного руху й Інституту національної пам’яті.

"Підготовлена концепція цього законопроекту і ми плануємо експертне обговорення новацій, які ми хотіли би внести у законодавче поле. З одного боку, ми виходили з досвіду держав Центрально-Східної Європи. А з іншого – ми виходили з того, що тоталітарне минуле має бути подолане, і зробити це можна тільки з’ясувавши, що насправді відбувалось", – розповів Андрій Когут.

Науковці вважають, що громадськість повинна мати вільний доступ до архівів, в яких зберігаються дані (документи) про репресії, порушення прав людини з боку радянської влади в Україні.

Як повідомив пан Когут, розробники законопроекту планують передати його до українського парламенту в першій половині 2015 року.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.