АНОНС. 1989 рік. Кінець системи. Пробудження націй

20 грудня цього року в Музеї історії міста Києва відбудеться виставка «1989. Кінець системи», після відкриття виставки розпочнеться дискусія «1989 – рік пробудження націй».

Музей історії міста Києва, Польський інститут у Києві, Чеський Центр, Посольство Угорщини в Україні запрошують на відкриття виставки "1989. Кінець системи" та дискусію  "1989 – рік пробудження націй"

Відкриття виставки відбудеться у суботу, 20 грудня 2014 року, о 12:00 у приміщенні Музею історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7) – 4 поверх.

Після церемонії відкриття виставки о 13:30 розпочнеться дискусія за участі істориків та учасників подій – 2 поверх Музею.

У 1989 році Європа зі східного боку "залізної завіси" стала ареною неймовірного досвіду. Як рідко в історії, багато народів упродовж короткого відрізка часу змірялися з шансом змінити свою долю. У січні передвістя системних змін були ледве помітні. У грудні – нове незалежне буття стало дійсністю у Польщі, Угорщині, Чехословаччині. У країнах, які провели демократизацію і які з часом було прийнято до Європейського Союзу, після 25 років рецидив комунізму здається неправдоподібним. Однак 2014 рік в Україні нагадує, що після 1989 року вся Європа не змінилася, а лише пересунула на схід свій кордон.

Виставку підготував осередок "Карта" у Варшаві. Вона складається з 29 стендів, на яких розміщено фотографії та текст, що стосуються не лише повалення комунізму та польського шляху до демократії, а й впливу подій у Польщі на визвольні рухи в Угорщині, колишніх НДР та Чехословаччині, Болгарії, Румунії й колишніх Прибалтійських республіках.

Важливим меседжем виставки є те, що процеси, які відбувались у 1989 році, залежали один від одного. Тому кожен стенд, який стосується 1989 року, представляє сегмент з хронологією подій у кожній країні. На стендах, присвячених процесам трансформації за кордоном, розміщена інформація з Польщі або інших країн регіону.

Текст виставки розбавлений цитатами учасників зазначених подій, а також уривками спогадів зі щоденників звичайних громадян. Завдяки цим елементам відвідувач має можливість ознайомитись з історією повалення комунізму в конкретному регіоні Центрально-Східної Європи з перспективи часу.

Польщу під час дискусії представлятиме президент фундації "Kaртa", головний редактор історичного квартальника "Карта", автор монографії Театру Восьмого Дня "Восьмий день" та автобіографічних записок "Епізод-щоденник замкнення" Збіґнєв Ґлюза.

Чехію – голова Групи усної історії Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, редактор збірки інтерв'ю та есе про протести проти вторгнення країн Варшавської угоди до Чехословаччини у 1968 році "За вашу і нашу свободу" Адам Хардлік.

Вхід вільний

Польський Інститут у Києві – тел.: (044) 288 03 04 web: www.polinst.kiev.ua

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.