АНОНС: 8 квітня в Києві історики говоритимуть про українських в’язнів нацистських концтаборів

Український інститут національної пам’яті запрошує на подіумну дискусію «Українські в’язні нацистських концтаборів: історія і пам’ять», присвячену Міжнародному дню визволення нацистських концтаборів.

У дискусії йтиметься про систему концтаборів нацистської Німеччини та українських в’язнів. Науковці, зокрема, підніматимуть питання про те, скільки було українців в нацистських концентраційних таборах, і що ми про них знаємо, а також обговорять практики та перспективи вшанування пам’яті українських в’язнів.

Доповідачі: Марина Дубик, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ; Тетяна Пастушенко, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ; Вікторія Яременко, к.і.н., співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Модератор: Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва.

В рамках дискусії буде презентовано книжку австрійського історика Матіаса Кальтенбрунера, докторанта колегіуму "Галичина" при Віденському університеті, "Втеча з "блоку смерті" Масове повстання радянських офіцерів у 20-му блоці концтабору Маутгаузен та "полювання на зайців у Мюльфіртлері". Передумови, наслідки, переосмислення".

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років", Інститут історії України НАН України.

8 квітня 2015 р. 12.00

Адреса: Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років",  м. Київ, вул. Лаврська, 24, експозиційний зал № 7.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.