АНОНС: "Невідомий Донбас" у Львові

З 16 по 30 червня 2015 року у львівському Центрі міської історії відбуватиметься лекційно-дискусійна програма, присвячена історії та сучасним викликам Донбасу. Програма є частиною культурного форуму "ДонКульт" і має на меті показати різний і мало відомий Донбас, підважити однобоку риторику в "романтичних" чи "звинувачувальних" тонах, акцентуючи увагу на багатоманітності і багатокультурності сучасної України та її спадщини.

Лекційно-дискусійна програма об’єднує декілька форматів та тем. Публічні лекції покажуть Донбас XIX-XX столітть з перспективи робітничої, міської історії та трансформацій прикордоння. Дискусії залучать експертів з різних сфер та країн для обговорення актуальних питань щодо пере/осмислення того, чим є цей регіон, його минуле, спадщина і сучасна ситуація. Зустрічі запросять до розмови істориків та соціологів, для яких Донбас став темою багаторічних досліджень і сучасних рефлексій.

Серед лекторів та експертів програми Гіроакі Куромія, Деніел Валковіц, Сергій Єкельчик, Олена Стяжкіна, Тетяна Журженко. Всього в програмі візьме участь більше двадцяти дослідників та експертів із певних напрямків і дисциплін.

З програмою можна ознайомитися тут.

Серія публічних лекцій, дискусій та розмов орієнтована на широку аудиторію. Великий спектр тем, що їх запропонували лектори та експерти, буде цікавий для різної публіки. Вхід на всі заходи програми вільний.

Програма відкриється 16 червня 2015 року о 16:00 у Великій сесійній залі Львівської міської ради виступом американського професора Гіроакі Куромії "Енігма Донбасу: як зрозуміти його минуле й сучасне?".

Заходи програми супроводжуватимуться показами документальних хронік про промислові міста України (перед і після лекцій в Центрі міської історії), вуличною історичною виставкою "Праця, виснаження та успіх: корпоративні міста Донбасу" (на площі Ринок, біля Ратуші), театральною виставою "Зерносховище" (ТЮГ вул. Гнатюка, 11).

Усі заходи програми, окрім ключової лекції професора Гіроакі Куромії та дискусії про рефлексію історії у театрі, відбудуться в конференц-залі Центру міської історії за адресою вул. Богомольця, 6.

Кураторка програми - др. Ірина Мацевко (Центр міської історії).

Організатори:
Центр міської історії (Львів)
Програма східноукраїнських студій імені Ковальських Канадського інституту українських студій (Едмонтон, Канада). 

Програма відбуватиметься в рамках культурного форуму "ДонКульт", організованого  Благодійним фондом "Мистецькі надра" у партнерстві з Центром міської історії та за підтримки Львівської міської ради і Львівської обласної ради.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.