5 меморіалів жертвам Голокосту відкрили на Львівщині та Волині

Близько півтора мільйона євреїв знищив нацистський тоталітарний режим в Україні під час Другої світової війни. П’ять меморіалів жертвам Голокосту відкрили на місцях масових поховань євреїв в Україні — міжнародний проект "Захистимо пам'ять" презентували 28-30 червня.

Презентація проекту відбулася 28 червня у Львівській Ратуші за участі заступника Голови Верховної Ради України Оксани Сироїд, віце-президента німецького Бундестагу Ельгарда Бульман, Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, Посла Німеччини в Україні Крістофа Вайля, Посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, радника з прав людини Посольства США в Україні Браяна Кемпблелла, першого секретаря Посольства Ізраїлю в Україні Владислава Лернера та ін.

29 червня відкрили пам’ятний знак жертвам Голокосту в місті Рава-Руська на Львівщині. Ще чотири меморіали звели на Волині.

"Злочин Голокосту — це страшна трагедія єврейського народу, але, поруч з цим, це й наша трагедія, адже ми знаємо: близько чверті євреїв було знищено саме на українській землі. Голокост став другим геноцидом, поруч із Голодомором, на українській території. Геноцид означає знищення народу, злочинець намагався убити усіх його представників.

Але те що ми, українці та євреї, сьогодні зібралися разом, аби вшанувати пам’ять загиблих, означає, що злочинець зазнав поразки. Це повинно нас надихати, особливо зараз, коли на нашій землі знову війна і ми знову протистоїмо злу", — зазначив Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

П’ять меморіалів (у м. Рава-Руська на Львівщині, с. Кисилин, с. Острожець, с. Прохід та с. Бахів на Волині) збудували за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Берлінського офісу Американського єврейського комітету в рамках програми увіковічення пам’яті жертв масових розстрілів єврейського населення під час Другої світової війни "Захистимо пам’ять".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.