Українські декомунізаційні закони презентували у Франції

Декомунізація стала невід’ємним елементом демократичних трансформацій країн Центральної та Східної Європи ще з початку 1990-х. Україна ж лише зараз безповоротно пориває зі своїм болючим тоталітарним минулим — про це розповіли керівники Українського інституту національної пам’ять під час робочого візиту до Парижу в червні.

"Відсутність політики декомунізації в Україні після проголошення незалежності була однією з причин, які призвели до неорадянського реваншу режиму Януковича. Суть українського уроку в тому, що неподолане тоталітарне минуле деформує сьогодення, наближаючи його до своїх спотворених стандартів.

Тому про це минуле повинні пам'ятати не лише історики, але й політики, щоб справді реформувати країну, наблизити її до європейських демократичних зразків", — зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

4 декомунізаційні закони голова Інституту Володимир В’ятрович та перший заступник голови УІНП Аліна Шпак презентували 18-23 червня в Парижі, зокрема у Фундації Роберта Шумана та Українському культурно-інформаційному центрі.

У заходах взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур, колишній посол Франції в Україні Філіп де Сюремен, Професор Університету Париж ІІ Філіп де Лара, генеральний секретар "Європейського форуму для України" Галина Аккерман, професор Римського університету "Ла Сап'єнца" Оксана Пахльовська, професор історії Сорбонського університету Франсуаза Том, колишній замміністра закордонних справ Грузії Торніке Горгадзе та ін.

Під час обговорення законів присутні ставили багато запитань, що підтверджує необхідність подальшої презентації у світі української політики національної пам’яті, зокрема процесів декомунізації. Адже уявлення про Україну часто спотворені історичними міфами чи завдяки російській пропаганді.

 

Володимир В’ятрович та Аліна Шпак провели ряд організаційних зустрічей. Відтак на другу половину року заплановано відкриття виставки "Україна у Другій світовій війні" у Парижі та розпочалася підготовка до проведення спільної наукової конференції у Києві.

Візит відбувся за сприяння Посольства України у Франції, Міжнародного фонду "Відродження" та Європейського форуму для України.

21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.