Виставку до 1000-ліття із дня смерті князя Володимира Великого відкрили в Києві

Європейський вибір, що його зробив Володимир Великий, визначив майбутню долю всієї Східної Європи і сучасної України. До тисячоліття з дня смерті князя Володимира 14 липня у Національному музеї історії України відкрили виставку «Володимир Хреститель – Великий Князь Київський».

"Представлення на виставці автентичних речей часів Володимира наглядно показує спадкоємність із тими часами. Ми сьогодні бачимо, що спадщина Володимира є складовою української ідентичності: і тризуб, і цивілізаційний вибір. Саме тому Український інститут національної пам’яті долучився до творення цієї виставки", – зазначив заступник Голови УІНП Володимир Тиліщак.

В Українському інституті національної пам’яті розробили матеріали та рекомендації до дня вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого. Їх переглянути можна тут.

 

На виставці представили близько 250 оригінальних експонатів, яким понад тисячу років.  Серед них: будівельні матеріали, фрагменти підлоги, деталі архітектурного декору, уламки фресок, зброя, прикраси, побутові вироби скандинавського походження із дружинних поховань, предмети ранньохристиянського культу (ІV–VІІ ст.), культові речі сирійського та візантійського походжень, хрести давньоруського часу, рештки золотої тасьми з розкопок Десятинної церкви, златник та срібляники Володимира із зображенням тризуба, плінфа (цеглина) зі знаком тризуба, сучасні монети, ордени, медалі із зображенням Князя Володимира.

Доповнюють експозицію світлини, картографічний та ілюстративний матеріали, поштівки, твори образотворчого мистецтва. Більшість із них експонуються уперше.

 Віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко на відкритті виставки

У відкритті виставки взяли участь Віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко, Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, її заступник Богдан Патриляк, директор інституту археології НАН України академік Петро Толочко, його заступник Гліб Івакін, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, автор-упорядник виставки – завідувач відділу Національного музею історії України Марина Стрельник, співробітники музею та громадськість.

Організатори: Національний музей історії України, Інститут археології НАНУ та Український інститут національної пам’яті.

Адреса: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2). Музей працює з 10.00 до 18.00.

25 лютого Президент України Петро Порошенко видав Указ № 107/2015 "Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого – творця середньовічної європейської держави Руси-України". Цьогоріч Україна відзначає тисячолітню річницю з дня смерті Володимира. Вшанування пам’яті київського князя на державному рівні – важливий крок на шляху відродження національної пам’яті Українського народу.

Великий Князь Київський Володимир – один із найвизначніших діячів Європейського середньовіччя. У вітчизняну історію він увійшов передовсім як князь-воїн та князь-реформатор: суттєво розширив державні кордони і провів адміністративну та військову реформи, завдяки яким Русь стала могутньою централізованою державою.

Найважливішою реформою Володимира Великого була релігійна: прийняття християнства та хрещення підвладних йому земель. Це дало змогу середньовічній Русі увійти до кола цивілізованих європейських держав.

У "Повісті минулих літ" до прийняття християнства Володимир зображується як жорстокий язичницький властитель, після – як просвітитель Русі, захисник бідних і голодних, мудрий і справедливий володар однієї з наймогутніших держав тогочасного світу.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.