Виставку до 1000-ліття із дня смерті князя Володимира Великого відкрили в Києві

Європейський вибір, що його зробив Володимир Великий, визначив майбутню долю всієї Східної Європи і сучасної України. До тисячоліття з дня смерті князя Володимира 14 липня у Національному музеї історії України відкрили виставку «Володимир Хреститель – Великий Князь Київський».

"Представлення на виставці автентичних речей часів Володимира наглядно показує спадкоємність із тими часами. Ми сьогодні бачимо, що спадщина Володимира є складовою української ідентичності: і тризуб, і цивілізаційний вибір. Саме тому Український інститут національної пам’яті долучився до творення цієї виставки", – зазначив заступник Голови УІНП Володимир Тиліщак.

В Українському інституті національної пам’яті розробили матеріали та рекомендації до дня вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого. Їх переглянути можна тут.

 

На виставці представили близько 250 оригінальних експонатів, яким понад тисячу років.  Серед них: будівельні матеріали, фрагменти підлоги, деталі архітектурного декору, уламки фресок, зброя, прикраси, побутові вироби скандинавського походження із дружинних поховань, предмети ранньохристиянського культу (ІV–VІІ ст.), культові речі сирійського та візантійського походжень, хрести давньоруського часу, рештки золотої тасьми з розкопок Десятинної церкви, златник та срібляники Володимира із зображенням тризуба, плінфа (цеглина) зі знаком тризуба, сучасні монети, ордени, медалі із зображенням Князя Володимира.

Доповнюють експозицію світлини, картографічний та ілюстративний матеріали, поштівки, твори образотворчого мистецтва. Більшість із них експонуються уперше.

 Віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко на відкритті виставки

У відкритті виставки взяли участь Віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко, Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, її заступник Богдан Патриляк, директор інституту археології НАН України академік Петро Толочко, його заступник Гліб Івакін, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, автор-упорядник виставки – завідувач відділу Національного музею історії України Марина Стрельник, співробітники музею та громадськість.

Організатори: Національний музей історії України, Інститут археології НАНУ та Український інститут національної пам’яті.

Адреса: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2). Музей працює з 10.00 до 18.00.

25 лютого Президент України Петро Порошенко видав Указ № 107/2015 "Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого – творця середньовічної європейської держави Руси-України". Цьогоріч Україна відзначає тисячолітню річницю з дня смерті Володимира. Вшанування пам’яті київського князя на державному рівні – важливий крок на шляху відродження національної пам’яті Українського народу.

Великий Князь Київський Володимир – один із найвизначніших діячів Європейського середньовіччя. У вітчизняну історію він увійшов передовсім як князь-воїн та князь-реформатор: суттєво розширив державні кордони і провів адміністративну та військову реформи, завдяки яким Русь стала могутньою централізованою державою.

Найважливішою реформою Володимира Великого була релігійна: прийняття християнства та хрещення підвладних йому земель. Це дало змогу середньовічній Русі увійти до кола цивілізованих європейських держав.

У "Повісті минулих літ" до прийняття християнства Володимир зображується як жорстокий язичницький властитель, після – як просвітитель Русі, захисник бідних і голодних, мудрий і справедливий володар однієї з наймогутніших держав тогочасного світу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.