УІНП презентував вуличну виставку про українських правників

У вівторок, 30 листопада у Києві презентували виставку "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі"

Розташована на експозиційних стендах УІНП, що розташовуються у сквері №3 на Контрактовій площі, неподалік пам'ятника Григорію Сковороді.  Цю виставку Інститут відкрив у партнерстві з Національною асоціацією адвокатів України та Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова. 
 
 
20 стендів розповідають історії  видатних українських правників та адвокатів - Олександра Кониського, Іллі Шрага, Миколи Василенка, Миколи Міхновського, Станіслава Дністрянського, Андрія Лівицького та багатьох інших, їхню участь в українському визвольному русі, відстоюванні прав українського народу в рамках Російської та Австро-Угорської імперій, участь в українському державотворенні. Відображається розвиток українських правничих студій та правничої думки у міжвоєнний період, в умовах перебування українських інтелектуалів в еміграції.
 
"Дуже важливо розповідати про історію України через біографії людей, які її творили та змінювали на краще. Раніше ми організовували виставку про українських археологів, а сьогодні говоримо про правників та юристів, які багато зробили для осмислення того, що є держава, що є права людини, що є здоровими стосунками між державою та правом. Я сподіваюсь, що ця традиція буде продовжена і ми відкриватимемо нові та нові імена", - зазначив у вітальному слові голова УІНП Антон Дробович.
Своє чергою співавторка виставки, докторка юридичних наук, професорка кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Ольга Токарчук зазначила, що  "працюючи в різноманітних наукових та громадсько-політичних організаціях, засновуючи друковані видання, українські правники встановлювали контакти і налагоджували співпрацю з міжнародними організаціями. Кінцевою метою правників-науковців і правників-політиків було відновлення державного суверенітету України".

 

"Ми відзначаємо вагомий внесок української адвокатури у боротьбу за національне визволення і незалежну державність. Адвокати своєю політичною діяльністю, громадською працею і професійним хистом реалізували прагнення народу до життя у вільній, демократичній Україні. Вони очолювали уряди та міністерства, запроваджували реформи, проголошували незалежність і соборність, зберегли атрибути державності в еміграції. Національна асоціація адвокатів України, долучившись до організації цієї виставки, таким чином вшановує адвокатів, які стояли біля джерел нашої державності",  –  підкреслила співорганізаторка виставки, проректорка Вищої школи адвокатури, керівниця Центру досліджень адвокатури і права НААУ Ірина Василик.

 

Виставка "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі" триватиме до кінця січня 2022 року.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.