УІНП презентував вуличну виставку про українських правників

У вівторок, 30 листопада у Києві презентували виставку "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі"

Розташована на експозиційних стендах УІНП, що розташовуються у сквері №3 на Контрактовій площі, неподалік пам'ятника Григорію Сковороді.  Цю виставку Інститут відкрив у партнерстві з Національною асоціацією адвокатів України та Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова. 
 
 
20 стендів розповідають історії  видатних українських правників та адвокатів - Олександра Кониського, Іллі Шрага, Миколи Василенка, Миколи Міхновського, Станіслава Дністрянського, Андрія Лівицького та багатьох інших, їхню участь в українському визвольному русі, відстоюванні прав українського народу в рамках Російської та Австро-Угорської імперій, участь в українському державотворенні. Відображається розвиток українських правничих студій та правничої думки у міжвоєнний період, в умовах перебування українських інтелектуалів в еміграції.
 
"Дуже важливо розповідати про історію України через біографії людей, які її творили та змінювали на краще. Раніше ми організовували виставку про українських археологів, а сьогодні говоримо про правників та юристів, які багато зробили для осмислення того, що є держава, що є права людини, що є здоровими стосунками між державою та правом. Я сподіваюсь, що ця традиція буде продовжена і ми відкриватимемо нові та нові імена", - зазначив у вітальному слові голова УІНП Антон Дробович.
Своє чергою співавторка виставки, докторка юридичних наук, професорка кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Ольга Токарчук зазначила, що  "працюючи в різноманітних наукових та громадсько-політичних організаціях, засновуючи друковані видання, українські правники встановлювали контакти і налагоджували співпрацю з міжнародними організаціями. Кінцевою метою правників-науковців і правників-політиків було відновлення державного суверенітету України".

 

"Ми відзначаємо вагомий внесок української адвокатури у боротьбу за національне визволення і незалежну державність. Адвокати своєю політичною діяльністю, громадською працею і професійним хистом реалізували прагнення народу до життя у вільній, демократичній Україні. Вони очолювали уряди та міністерства, запроваджували реформи, проголошували незалежність і соборність, зберегли атрибути державності в еміграції. Національна асоціація адвокатів України, долучившись до організації цієї виставки, таким чином вшановує адвокатів, які стояли біля джерел нашої державності",  –  підкреслила співорганізаторка виставки, проректорка Вищої школи адвокатури, керівниця Центру досліджень адвокатури і права НААУ Ірина Василик.

 

Виставка "На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі" триватиме до кінця січня 2022 року.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.